- гріхопадіння
- -я, с.1) За біблійним переказом – порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм Богом.2) ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гріхопадіння
Смотреть что такое "гріхопадіння" в других словарях:
гріхопадіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
каменувати — у/ю, у/єш, недок. Закидати, побивати камінням за скоєні злочини чи гріхопадіння … Український тлумачний словник
рай — ра/ю, ч. 1) За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2) перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе… … Український тлумачний словник
